Формула Енгельса говорить тільки про те, що з дня народження в нашому організмі починаються зміни клітин, тканин і органів, які поступово старіють, тобто переходять до періоду смерті.
Але хіба життя обмежується тільки одним поступовим відмиранням тканин? Діалектичне розуміння життя не може не бачити в нашому організмі двох одночасно відбуваються процесів: один - це вмирання, знос, старіння тканин - анатомічне, біохімічний, фізіологічний. Інший - це безперервне оновлення всіх клітин, а отже, і регенерація всіх тканин і органів, частиною яких ці клітини є.
Професор К. Д. Лиознер («Відновлення втрачених органів». М., Изд-во АН СРСР, 1963) дав прекрасний огляд, в якому докладно розбирає різні форми відновлення тканин у ссавців, включаючи і людину. Наш організм має величезну здатність безперервно відновлювати тканини і навіть органи нашого тіла. Але в той час як у деяких тварин оновлення та відновлення стосуються найчастіше всього органу, у людини воно відбувається майже виключно в клітинах. Ми вже вказували, що клітини не можуть розмножуватися нескінченно, раніше чи пізніше в них завжди настає старіння і смерть. З'єднання клітин шляхом кон'югації продовжує їхнє життя в дуже великій мірі, але все-таки не робить їх безсмертними. І тут в силу поки ще не відомих нам причин наступають старечі зміни в клітинах, і останні поступово вмирають. Але процес відновлення, регенерації триває весь той час, поки йде процес вмирання. Завданням науки є встановлення причин цього вмирання, цього переважання процесів вмирання над процесами оновлення та відновлення клітин.
Безперервне оновлення складу тканин нашого організму, можливе тільки за умови безперервного обміну речовин, є протилежністю процесу вмирання. Саме поняття обміну речовин, тобто безперервного руху елементів в організмі, їх постійного розкладання, розпаду і синтезу (як, наприклад, синтез білка) набагато більше характеризує поняття життя, ніж процес вмирання.
Подовження життя одноклітинних організмів відбувається в результаті кон'югації двох клітин. У людини розмноження всіх клітин, за винятком, бути може, нервових, відбувається безперервно, але воно не може бути продовжено конъюгацией - кон'югації тут немає і не може бути. Воно подібно процесу безстатевого розмноження і як таке призводить до смерті раніше, ніж у одноклітинних, вільно живуть у навколишньому середовищі організмів.
За останні роки висловлено припущення, засновані на фактах, що і нервова та м'язова тканини так само здатні до розмноження, як і клітини інших тканин.
Процес розвитку організму полягає в безперервному розмноження і зростання клітин - якщо говорити про його кількісної боці. Але цей процес триває і після закінчення розвитку всього організму в цілому, хоча вже і не веде більше до збільшення зростання, принаймні у людини. Правда, ми бачили, що у багатьох холоднокровних тварин, риб і т. п. процес росту триває до самої смерті.
Процес відновлення клітин в організмі, або регенерація, полягає в безперервному руйнуванні тканин і їх безперервному оновленні. Ця фізіологічна регенерація не порушує роботи органів, як не порушують діяльність фабрики роботи щодо виправлення і заміни окремих механізмів. Будова органу не змінюється, «і в той же час всередині органу відбувається поступове його відновлення». Клітини організму гинуть безперестану, і не тільки внаслідок зовнішніх пошкоджень, але й у силу внутрішніх причин, які викликаються умовами зовнішнього середовища. Сама функція клітин зумовлює безперервне їх руйнування: «в сальних і слизових залозах клітини гинуть, утворюючи речовину, що виділяють ці залози, тобто їх секрет. У кишечнику епітелій слизової оболонки злущується і є джерелом ферментів кишкового соку... Червоні кров'яні кульки, що пристосувалися до переносу кисню, є неповноцінними клітинами, вони відносно швидко гинуть». Клітини, як і організм, з якого вони складаються в цілому, зношуються і старіють. Але «термін життя клітин, як правило, менше терміну життя організмами для нормального функціонування останнього необхідно їх оновлення... Причиною фізіологічної регенерації, її рушійною силою, є руйнування клітин внаслідок нормального процесу розвитку, їх життєдіяльності. На зміну гинуть елементів органів утворюються нові, і таким чином процеси вторинного розвитку не вичерпуються в організмі»,- пише Лиознер.
