(Лист алое, в ящиках, прокладений папером, доставляється літаком, по 150-300 кілограмів, Кобулеті - там радгосп. Кожну партію розстеляють у підвалах і витримують від дев'яти до п'ятнадцяти днів: дивлячись яка температура в підвалах. Для зеленого листа благотворно-несприятливі умови - це, по-перше, темрява, але також і знижена температура.)
Пелоидодистиллят. Тобто продукт дистиляції (перегонки) згаданих пелоїдів (грязей). На вигляд, дійсно, вода.
(Човни виходять у Куяльницький лиман, лиманную бруд вручну черпалками набирають човни; заводська машина забирає і привозить її в бочках - тонну-півтори в одну поїздку.)
З того ж грязьового відгону, додаючи два ароматичних речовини, отримують Фібс. Назвою цього ліки нагадали про себе автори всіх: Філатов, Бібер, Скородинская, (Вадим Аполлонович Бібер, хімік, був співробітником інституту.)
П'ять? А шосте - торфот. Тобто відгін торфу. Ідея теж Філатова, здійснена вже без нього, в 1965 році.
(Торф шматками, в мішках, привозять з Львівської області. Гарний чорний і не дуже вологий.)
На заводі нам скажуть, що біостимулятори експортуються в 23 країни. Що виробництво біостимуляторів поки відстає від попиту. Що плани по біостимуляторів ростуть.
Але не скажуть нам з тієї ж визначеністю, що таке біостимулятори. Речовини, які... А - які речовини?
Хімічна сутність їх і тепер не цілком ясна.
Але - дайте термін, скаже нам начальник центральної заводської лабораторії Раїса Марківна Гольдштейн: над цим йде робота,і у них...
...і на кафедрі органічної хімії Одеського університету імені Мечникова.
Йде,- хоча керівник роботи доцент Ольга Сергіївна Степанова каже чесно, що братися за неї не хотіла.
Коли завідувач кафедри професор Олексій Всеволодович Богатський запропонував їй зайнятися дослідженням хімічного складу біогенних стимуляторів, завдання здалася їй і важким, і дивною: шукати щось... а в чому? В парі! У водичках в цих,- що в них взагалі є?!
Але вони лікують...
Вона згадала: 1944 рік, початок вересня; аудиторія медінституту. Перший виступ Філатова після повернення в Одесу. Він розповідав, як лікував поранених бійців екстрактом алое. А потім розгорнув таку панораму - вони слухали: переворот у біології... Раптом згасло світло. Протолкались на вулицю - чорна ніч (ще було суворе затемнення). Ледве вона добралася до себе на Гоголя...
Витягти на світ білий щось, яке лікує,- щось, що збагачує тканини, що бідують на холоді... Так, це зачіпає уяву. Витягнути цей ікс - біогенні стимулятори, які він так і назвав: «продукти консервації».
Взялася. Працюють разом з лабораторією заводу; і з інститутом, звичайно. Працюють вже кілька років.
Не знайшли ніякого ікси: нічого, що виникало в процесі консервації.
І в цьому сенсі - ніяких біогенних стимуляторів.
Знайшли (в екстракті алое, з нього почали): безліч жирних кислот; безліч амінокислот; вітаміни групи В; двадцять мікроелементів... Все це є і в листі алое; і все це представлено кількісно по-іншому - в екстракті. Додатково представлені речовини, характерні саме для алое,- і тут вони намацали, нарешті, метод визначення достовірності екстракту. Для заводу це справа першочергова: оптові покупці настійно просять дати їм такі методи, а то ж - водичка...
Степанова, не чекала знайти усі ці скарби, знайшовши, вперто почала шукати заново. Що? Щось, яке лікує! Не виникає нічого нового - припустимо, але які з представлених в екстракті речовин являють собою діючий початок ліки? Сказати, що всі разом і лікують,- адже це, мабуть, нічого не сказати?
Хоча, звичайно, є спокуса різноманіттям складу пояснювати різноманіття дії цих ліків, багатостороннє вплив їх на організм. Воно-то/багатостороннє, і мається на увазі, на нього-то, очевидно, і надії в тій роботі, яка зараз йде в филатовском інституті...
...в будиночку недалеко від воріт, з табличкою біля входу: «Кабінет геронтології та геріатрії».
