У кролів, які отримували сироватку, її не було. Ні у одного.
Чому?
І що значить, нарешті, ця спалах,- хоч це можна тепер пояснити?
Можна спробувати.
Негайно після опіку щось шкідливе дійсно є в рогівці: аутоантигени.
Оскільки ж саме в цей час у рогівку вростають кровоносні судини, аутоантигени швидше і простіше, ніж було б можливо у звичайних умовах, проникають в кров'яне русло.
Відбувається аутосенсибилизация організму.
У визначений термін аутоантитіла приступають до покладених дій проти опікових аутоантигенов, які проникли в кров,- проти цих зрадників!.. А також проти гнізда зради - рогівки.
Захисники-антитіла ополчаются на власну тканину!
Так можна пояснити другу спалах.
Так можна зрозуміти зловісний сенс цієї усобиці, і ім'я їй - аутоімунний процес.
І є не один десяток хвороб, саму сутність яких бачать зараз в аутоімунному процесі: в діях захисних сил організму проти тієї чи іншої власної тканини. Проти зміненої тканини. Але також і неизменившейся - проти антигенів нормальних, властивих їй.
Захисники - нападають? Так, але не шукайте тут чогось безприкладного. У смутний час, зване хворобою, не дивина та й таке підступність: якась із сонного в організмі высокополезных сил опору або відновлення, вирвавшись з-під узгоджувального контролю, починає використовувати з надмірним, тупим, часом неспинним старанністю...
Очевидно, аутоімунний процес - важлива складова частина опікової хвороби або яскравий фон. Настільки яскравий, що він-то, може бути, і надає хвороби ту загальну забарвлення, з-за якої опік завжди опік, чим би не був викликаний.
Так намічалися деякі відповіді... Але не на те питання, який штовхнув до цих досліджень!
Той ставився до іншої пори в житті хворого.
До пори, коли минули перші тяжкі тижня хвороби, і місяці минули, і хвороба, треба думати, закінчилася. Правда, закінчилася недобре: залишилося більмо; і тому роблять операцію - пересадку рогівки. Але після операції...
Що криється за невдачами клініки?
Через три місяці після того, як був обпалений кролячий очей, Шульгіна ввела в інше око того ж кролика білковий екстракт нормальної кролячої рогівки; в здоровий очей, на якому більма немає, і не з чого йому там бути.
Повторю: рогівковий екстракт від здорового кролика вона запровадила - шприцом - в здорову рогівку обпаленої.
І рогівка помутніла. (З тогочасних записів експериментатора: «...утворилася дуга помутніння, яка концентрично наближається до місця уколу...»)
Це не ті аутоантитіла розстаралися?
До такого тлумачення і схилялася Шульгіна. Аутоантитіла, що утворилися внаслідок опіку, були напоготові, і організм сприйняв це - єдине! - введення рогівкового білка як «дозволяє».
Виходить, що хвороба і через три місяці не закінчилася. У всякому разі, та набута внаслідок опіку хвороба імунітету - підвищена чутливість. (Доречно вжити тут загальновідоме і навіть модне слово: алергія.) І тримається вона довго...
Підвищена чутливість - а до чого саме? В цьому останньому досвіді - до чого? До роговичному білку іншого кролика.
