Я, здається, поспішив і помилився, коли сказав, що за новим методом лікування коштує та знайома нам, стара операція. Та і не та. Передвинутая у часі, приурочена до іншого моменту хвороби, вона - в задумах експериментаторів - наповнювалася і іншим змістом.
Експерименти підтвердили вірність задумів.
Приклад. Після опіку всієї рогівки сорокавідсотковою сірчаною кислотою, опіку лютого, який у контрольних тварин в усіх без вилучення, призводив до загибелі очі, - повна пошарова пересадка, зроблена в найближчі шість годин, врятувала... очей, видумаєте? Піднімайте вище! У 70% прооперованих кроликів справа кінчилася прозорим або майже прозорим приживлением трансплантата. Врятувала зір! У 10% трансплантат був напівпрозорий. І лише у 20% отторгся.
Правда, при лужних опіках результат вийшов дещо скромніший. (Повинно бути, в ці перші години різко заявляють про себе особливості речовини, яка заподіяла опік. Луг, розчиняючи білки, швидко проникає далеко в глиб тканини; а кислота не може пробитися крізь нею ж споруджений вал із згорнутого білка.) Більш скромний результат, але теж вражаючий! І при термічних опіках. Вражаючий і спокусливий...
Головне - час: коли зробити операцію. Найкраще - в перші три години. А коли при тому кислотному опіку, який так добре піддавався оперативного лікування в перші шість годин, оперували через вісім, вийшло вже зовсім не те, тобто майже нічого і не вийшло: більшість трансплантатів взагалі загинули, прозорим не залишився ні один. Чим важчий опік, тим швидше треба оперувати.
Ось як воно обернулося!
Завжди намагався зробити пересадку пізніше, знали: чим пізніше, тим краще (і тепер, знаючи про довго зберігається алергії, розуміють, чому так).
І ось, будь ласка: краще відразу. (І теж можна зрозуміти - чому.)
Відкладали, робили операцію через рік і пізніше, бралися в надії, що під більмом залишився, як вода під льодом, тонкий прозорий шар, а от, можна зробити так, що ця довга, якщо не вічна, зима не настане.
Як та знайома операція і справді не застаріла...
Але способом запобігти утворення більма, а тим і пересадку рогівки, виявилася вона ж - пересадка рогівки. Невідкладна пересадка.
В експерименті вона показала себе чудово.
А тут, у клініці?
І тут враження від нового методу теж загалом сприятливі. Але вражень цих поки так мало, невідкладну пересадку роблять так рідко...
Мучник незадоволений.
Він прямо говорить, що незадоволений і не згоден. Але видно, крізь всю його стриманість, що він, крім того, і засмучений, і вражений цим ставленням клініки: як би недовірою до експерименту і тому боязкістю перед невідкладної пересадкою.
В сутності, не можна поки що і говорити, що є такий метод лікування: в клініці (принаймні, в филатовском інституті) він не утвердився.
А якщо шукати, хто винен, то не великий труд знайти: Пучковська. Хто ж ще, не за неї вирішальне слово!..
Отже, Пучковська - проти нового методу?
Цікаво, хоча й незрозуміло: адже вони разом працювали над ним. Вони співавтори. А тепер Мучник, фізіолог, бере сторону хірургії, а хірург Пучковська... Чого вона тепер проти?
Так ні ж, ні. Зовсім не проти, звідки ви взяли!
Вона й мені казала:
- Важливо видалити цю тканину - джерело всіх бід. Видалити в перші ж години, так підказує експеримент...
