- Без сироватки були б густі білі більма.
Я згадав Філатова: «Хіба це неминуче, щоб були більма?..»
На цих людей ви можете покластися: все, що в їх владі, вони роблять. І влада їх, бачите, розширюється.
Шульгіна тоді заперечувала...
Ось і клініка, бачите, заперечує. І в неї виходить ще переконливіше.
Клініка взяла, клініка визнала сироватку: безумовно є користь.
І при будь-якому опіку годиться сироватка від людей, які перенесли термічний опік шкіри.
Якби інакше, вона не могла б існувати і як ліки: кожному хворому була б потрібна інша.
А й тут були - і є - заперечення! Як це сироватка від перенесли опіки шкіри, та ще термічні, допомагає при опіках рогівки, та ще хімічних! Що це за такі антитіла, що за відповідь на будь-яку адресу,- хороша імунологія!
Не думайте, що вже годі й сказати на це.
І, головне,- допомагає!
А термічні опіки шкіри трапляються нерідко. На жаль... Але будь воно інакше - знову ж: де взяли б сироватку?
Простіше всього було б отримувати її від тварин, тобто проводити за потреби, приносячи в жертву заради людської користі (не дарма, не дарма!) менших братів. Але це як раз з тих простих рішень, які і є самі складні, так що поки єдине джерело - люди-брати, старші по нещастю.
На Одеської станції переливання крові дізнаються їх імена та адреси, запрошують. Справа, зрозуміло, добровільне. Хто перехворів важко - приходять. Беруть у них кров, як зазвичай у донорів, сироватку в ампулах відправляють в інститут.
Вона виправдала - можна сказати, і перевершила очікування,
Вона скорочує і згладжує запальний процес. Схоже, що тим тканин, які, пам'ятайте, зволікають між життям і смертю, вона допомагає прокинутися, втягує їх з порогу додому, в життя. І немає другого спалаху! Як правило - не буває. Та операція, якщо можна її уникнути, проходить, дійсно, в більш сприятливих умовах.
Але часто, за спостереженнями і переконання лікарів, сироватка, дійсно, позбавляє від операції (тобто, від пересадки рогівки), і в цьому сенсі Сергійко Р-н - приклад просто сьогоднішній, а не єдиний і не особливий.
Наталю В-ну привезли на третій день. Про її душевному стані нічого і говорити; до всього іншого і безглуздо підносячись над всім іншим - палаюча головна думка, що вона зіпсувала весілля улюбленої сестри...
Що ж до стану її очей, то ніякі засоби не підходили, крім сироватки, і ніяке «комплексне лікування», так що і лікували одним сироваткою.
Гострота зору при виписці: праве око - 0,85, лівий-0,85. Словом, як не кинь-85% зору. З тим і відпустили.
Є лист: новонароджений живий-здоровий.
Впевнений, що вона нічого не знає про аутоінтоксикації, аутосенсибілізації, - просто і не слыхивала про цю всієї премудрості.
Пише вона, звичайно, лікарям.
І навряд чи навіть і бачила - здалеку хіба - людей, теж у білому, які проводять своє життя між кроликом і пробіркою...
А буває, що і немає відчутної користі від сироватки.
І клініка не скаржиться: хто і де бачив ліки, що допомагає всім або всім однаково, незалежно від початкового стану хворого!
І потім: сироватка допомагає, лікує, але які ж підстави чекати, щоб вона абсолютно лікувала?
Виправдала очікування - це значить, що вона і справді стримує нововідкриту важливу пружину хвороби. А якщо перевершила очікування - значить, ця пружина ще важливіше, ніж про неї думали. Але це все-таки не весь механізм!
